Оформлення спадщини


Законодавство, яке регулює спадкове право.

Відповідно до статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон) з урахуванням положень статей 71, 72 Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося. Статтею 71 Закону також визначено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майно, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України. Після набуття чинності Регламенту (ЕС) Європейського парламенту та Ради від 4 квітня 2012 року, N: 650/2012 «Про юрисдикцію, право, яке застосовується, визнання та виконання рішень, про прийняття та виконання автентичних документів в питаннях спадкування» діючий в Польщі до 2015 року принцип визначення застосовуваного спадкового права за громадянством спадкодавця був замінений на правило визначення права спадкування за місцем постійного проживання спадкодавця. Проте між Україною та Польщею укладений міжнародний договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікований Постановою ВР 3941-XII (3941-12) від 04.02.1994.р., норми якого за міжнародними правилами мають пріоритет над нормами внутрішнього законодавства.

Куди звернутися? 

Для того щоб отримати майно, що знаходиться за кордоном: – визначити місце відкриття спадщини. За загальним правилом місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Але якщо місце проживання спадкодавця невідоме, то місце відкриття спадщини визначається за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини, а за відсутністю і нерухомого майна – за місцезнаходженням основної частини рухомого майна (стаття 1221 Цивільний кодекс України). На підставі поданих заяв спадкоємців, нотаріус визначає коло спадкоємців, які прийняли спадщину або відмовились від її прийняття. Потім видається документ – свідоцтво про право на спадщину та визначається матеріальне право країни, яке буде застосовуватися до спадкових правовідносин. Далі потрібно визначитися із правовим полем, у якому працюватиме нотаріус, адже через те, що майно знаходиться в іншій державі, у справі можуть спиратися не тільки на українське законодавство.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.


Прийняття спадщини — звернення спадкоємця Слід назвати такі способи подання заяви про прийняття спадщини: - особисте подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцем нотаріусу за місцем відкриття спадщини; - надіслання заяви про прийняття спадщини, підпис спадкоємця на якій засвідчено нотаріусом, поштою; - подання представником спадкоємця за довіреністю (на подання заяви) заяви про прийняття спадщини, завіреної нотаріально або в установленому порядку. Право вибору способу подання заяви про прийняття спадщини належить самому спадкоємцеві. Від імені малолітньої особи заява про прийняття спадщини подається її батьками, а від імені недієздатної особи — опікуном. У цьому випадку також згода органу опіки та піклування не потрібна. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, має право відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Указане право реалізується шляхом подання заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини. Заява подається тому нотаріусу, якому була подана заява про прийняття спадщини. Відкликання заяви про прийняття спадщини здійснюється в тій самій формі, що і прийняття спадщини. Правові наслідки подання заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини такі: особа, яка подала заяву, вважається такою, що не прийняла спадщину; вказана особа протягом строку, що залишився вправі знову подати заяву про прийняття спадщини або про відмову від спадщини. Якщо заяву про прийняття спадщини подано опікуном недієздатної особи, то в разі поновлення її цивільної дієздатності подану заяву може бути відкликано даною особою самостійно. Засвідчена справжність підпису на заяві про прийняття спадщини (або видачу свідоцтва), у разі якщо така заява отримана поштою

  

Слід звернути увагу й на те, що вчинення нотаріальних дій за кордоном, зокрема засвідчення справжності підпису, покладається на консульські установи України, а у випадках, пер едбаченихчинним законодавством, — на дипломатичні представництва України.      

Дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном є постійно діючими установами України, основним завданням яких є представництво України в державі перебування та підтримання офіційних міждержавних відносин, захист інтересів України, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб за кордоном.

Опублікований матеріал носить інформаційний характер, який надається для розуміння Вами      процесу. Ваша ситуація може бути унікальною та вимагати участі юриста або адвоката.     

       Наші      партнери-адвокати в Україні та Польщі  завжди готові  допомогти.            

 Ми будемо проводити щомісячні відеоконференції з адвокатами з України, слідкуйте за           новинами на наших сторінках.